Сьогодні не стало гарної Людини — Олега Максимовича.

Я знала його як гарного батька, мудрого наставника та друга.
Проклятий COVID…
Не хочу вірити.
В 2014-2015 роках мені випала доля приносити трагічні новини в родини добровольців Дніпро-1 про загибель їх самих рідних і близьких.
Цю місію не хотіли брати на себе навідь самі сміливі чоловіки… було всяке. Реакцію людей в цій ситуації передбачити завжди важко. Але згадую я завжди до мурашок одну пережиту зустріч.
Це перша зустріч з Гребенюком Олегом Максимовичем. Його запросили в ОДА, в штаб нацзахисту, щоб я йому розповіла про загибель його сина Максима. Макс був наймолодшим серед наших загиблих і я нервувала ще більше ніж попередні рази. Ми плакали з дівчатами до, але я намагалася триматися і шукала слова. Я знала, що тато Макса слідчій тоді ще міліції, а мама медик. Макс не дуже розповідав про батьків, за ті рідкі зустрічі я знала про малого брата і мотоцикли, якими він жив!
Олег Максимович прийшов до мене в кабінет, сів навпроти і почав говорити першим.
— Вы должны знать, когда Максим уходил на фронт, он сделал свой осознанный Мужской выбор. Я пытался его отговорить и переубедить, но знал, что не смогу. Когда провожал, знал, что провожал навсегда и что он не вернется. И вы, Катя, в этом не виноваты. А теперь можете говорить.
Тремтіння всього тіла передати словами важко, я досі згадую ті страшні емоції…
Він взяв мене за руку. Я говорила все що мала сказати… далі ми оформлювали всі офіційні документи, згадували Макса, і з того часу були пов‘язані якоюсь трагічною, але ниточкою довіри…
Я телефонувала йому коли боляче, або сумніви. Потім я взнала багато цікавих історій, життєвих ситуацій, разом писали програму для молоді, збирали данні для виготовлення іменних жетонів, збирали по крупицям фото і експонати для музею, організовували виїзди дітей і батьків. Він вчив мене варити уху. Сварив, що не взяла в запарі слухавку, коли телефонувала моя мама. Багато цитат його висловів лишилося в моїй родині. Він бачив майбутнє, відчував людей, був безмежно щирим добряком. З великим серцем і почуттям гумору. Людиною з мудрими поглядами на життя. Завжди казав — «гуртуватися потрібно з тими, кому віриш і хто довіряє тобі».
Хочу лишити в пам‘яті всі, навіть незначні з виду, моменти спілкування. Тому що саме він був літописцем історії цих часів… саме він записав на диктофон всі наші інтерв‘ю спогадів 2014…
Олег Максимович, не зраджу пам‘ять…

Related Videos

«Я страшный кошмар Порошенко» — Сэм Кислин
Уважаемые новомосковцы, НУЖНА ВАША ПОМОЩЬ!
Останній виступ нардепа Фірсова з трибуни Верховної Ради
Патрульные полицейские массово увольняются по всей Украине!!!